юно

ю́но

Присл. до юний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юно — Ю́НО. Присл. до ю́ний. Виразні темні очі дивилися крізь скельця окулярів юно та ясно (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  2. юно — Ю́НО. Присл. до ю́ний. Виразні темні очі дивилися крізь скельця окулярів юно та яснj (Головко, II, 1957, 300). Словник української мови в 11 томах