юно

Ю́НО. Присл. до ю́ний.

Виразні темні очі дивилися крізь скельця окулярів юно та яснj (Головко, II, 1957, 300).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юно — Присл. до юний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. юно — Ю́НО. Присл. до ю́ний. Виразні темні очі дивилися крізь скельця окулярів юно та ясно (А. Головко). Словник української мови у 20 томах