1. Словник української мови у 20 томах

юнь

ЮНЬ, ю́ні, ж., поет.

Те саме, що ю́ність 1, 3.

Шумів в росі вечірній сад моєї зоряної юні... (В. Сосюра);

Свято розгорталося за старовинним, віками встановленим звичаєм. Танцювала і веселилася безтурботна юнь (З. Тулуб);

* Образно. Бродили щастям дні мої З тобою у маю, І на багнети солов'їв Я кинув юнь твою (М. Вінграновський);

* У порівн. За тракторами сизий дим Понад ріллею горнеться. Мов юнь моя, крилом крутим Махнула птиця горлиця (П. Воронько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юнь — юнь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. юнь — Червень Словник застарілих та маловживаних слів
  3. юнь — юні, ж., поет. Те саме, що юність 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. юнь — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови
  5. юнь — ЮНЬ, ю́ні, ж., поет. Те саме, що ю́ність 1, 3. Шумів в росі вечірній сад моєї зоряної юні… (Сос., І, 1957, 434); Свято розгорталося за старовинним, віками встановленим звичаєм. Танцювала і веселилася безтурботна юнь (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах