юнь
юнь
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юнь — ЮНЬ, ю́ні, ж., поет. Те саме, що ю́ність 1, 3. Шумів в росі вечірній сад моєї зоряної юні... (В. Сосюра); Свято розгорталося за старовинним, віками встановленим звичаєм. Танцювала і веселилася безтурботна юнь (З. Тулуб); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- юнь — Червень Словник застарілих та маловживаних слів
- юнь — юні, ж., поет. Те саме, що юність 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- юнь — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови
- юнь — ЮНЬ, ю́ні, ж., поет. Те саме, що ю́ність 1, 3. Шумів в росі вечірній сад моєї зоряної юні… (Сос., І, 1957, 434); Свято розгорталося за старовинним, віками встановленим звичаєм. Танцювала і веселилася безтурботна юнь (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах