юпочка
Ю́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ю́пка.
Везе [козак].. маленькій дочці юпочку парчову (Кост., І, 1967, 47);
На голові у неї був чорний платок, на плечах чорна юпочка, з-під котрої вибивалося чорне плаття (Мирний, І, 1954, 356).
Словник української мови (СУМ-11)