юпочка
Ю́ПОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ю́пка.
Сестру Дідона мала Ганну, Навсправжки дівку хоть куди, Проворну, чепурну і гарну, Приходила і ся сюди В червоній юпочці баєвій В запасці гарній фаналевій В стьонжках, в намисті і в ковтках (І. Котляревський);
Везе [козак] .. маленькій дочці юпочку парчову (М. Костомаров);
На голові у неї був чорний платок, на плечах чорна юпочка, з-під котрої вибивалося чорне плаття (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)