юпочка
Ю́ПОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ю́пка.
Сестру Дідона мала Ганну, Навсправжки дівку хоть куди, Проворну, чепурну і гарну, Приходила і ся сюди В червоній юпочці баєвій В запасці гарній фаналевій В стьонжках, в намисті і в ковтках (І. Котляревський);
Везе [козак] .. маленькій дочці юпочку парчову (М. Костомаров);
На голові у неї був чорний платок, на плечах чорна юпочка, з-під котрої вибивалося чорне плаття (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юпочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до юпка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- юпочка — ю́почка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ю́почки Орфографічний словник української мови
- юпочка — Ю́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ю́пка. Везе [козак].. маленькій дочці юпочку парчову (Кост., І, 1967, 47); На голові у неї був чорний платок, на плечах чорна юпочка, з-під котрої вибивалося чорне плаття (Мирний, І, 1954, 356). Словник української мови в 11 томах
- юпочка — Юпка, -ки ж. Верхняя одежда: а) мужская: родъ полукафтанья изъ домашняго, болѣе тонкаго, сукна, въ талію, со складками и со стоячимъ воротникомъ. Чуб. VII. 419. Въ Харьковщинѣ юпка изъ болѣе тонкой матеріи, напр. китайки. Словник української мови Грінченка