ябедничати

Я́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Доносити, скаржитися кому-небудь на когось, обмовляти кого-небудь.

— Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх,— порядкував Довбня (Мирний, IV, 1955, 113);

— Поговори мені, то договоришся! — Може, побіжиш панові ябедничати? (Стельмах, І, 1962, 93).

Значення в інших словниках

1. ябедничати — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
2. ябедничати — див. дискредитувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. ябедничати — -аю, -аєш, недок., розм. Доносити, скаржитися кому-небудь на когось, обмовляти кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ябедничати — Я́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Доносити, скаржитися кому-небудь на когось, обмовляти кого-небудь. – Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх, – порядкував Довбня (Панас Мирний); – Поговори мені, то договоришся! – Може, побіжиш панові ябедничати? (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
5. ябедничати — я́бедничати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
6. ябедничати — ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст.  Словник синонімів української мови