яблуння

Я́БЛУННЯ́, я́блуння́, с., збірн., рідко. Яблуневі дерева.

Саме яблуння у садку (Сл. Гр.);

Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яб-лунням (Сл. Гр.);

В вікно гілками Простягається яблуння (Вирган, В розп. літа, 1959, 62).

Значення в інших словниках

1. яблуння — яблуння, с., збірн., рідко. Яблуневі дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. яблуння — Я́БЛУННЯ́, я́блуння́, с., збірн., рідко. Яблуневі дерева. Саме яблуння у садку (Сл. Б. Грінченка); Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблунням (Сл. Б. Грінченка); В вікно гілками простягається яблуння (І. Вирган).  Словник української мови у 20 томах
3. яблуння — я́блуння́ іменник середнього роду яблуневі дерева збірн., рідко  Орфографічний словник української мови
4. яблуння — Яблуння, -ня с. соб. Яблони. Саме яблуння у садку. Черк. у. Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблунням. О. 1862. VIII. 15.  Словник української мови Грінченка