ядовитий

ЯДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що отру́йний.

Якби він знав, Яке-то лихо з його вийде, З того лукавого Давида, То, мов гадюку б, розтоптав І ядовитую б розтер Гадючу слину (Шевч., II, 1963, 406);

В травах високих.. ненароком На ядовиту гадюку вона наступила (Зеров, Вибр., 1966, 218);

Непомітно прийшла на.. одвічну крадіж дівочих вінків. Обманами окутала м’якими, вартових поставила і зашепотіла ядовитим шепотом відьма: — Ніхто не побачить… ніхто не дізнається… (Хотк., II, 1966, 123).

Значення в інших словниках

1. ядовитий — ЯДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що отру́йний. Якби він знав, Яке-то лихо з його вийде, З того лукавого Давида, То, мов гадюку б, розтоптав І ядовитую б розтер Гадючу слину (Т. Шевченко); В травах високих .. ненароком На ядовиту гадюку вона наступила (М.  Словник української мови у 20 томах
2. ядовитий — ядови́тий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
3. ядовитий — ОТРУ́ЙНИЙ (який є отрутою, має в собі, виділяє отруту), ОТРУ́ЙЛИВИЙ, ОТРУ́ТНИЙ рідко, ЯДОВИТИЙ, ЯДУ́ЧИЙ рідко, ТРУ́ЙНИЙ діал.; ТОКСИ́ЧНИЙ спец. (який є токсином, містить токсин). Вуж не отруйний, не страшний нітрохи, Корисний навіть (М.  Словник синонімів української мови