яко
Я́КО, спол., заст. Як ( див. як³).
Розлилася кров гаряча, Яко вода по землі (Чуб., V, 1874, 739);
Він завжди був певним, що заслуги його, яко патріота, не загинуть марно (Коцюб., І, 1955, 167);
Галя в майстерні, мама не виходить, я лежу, а холодильник у нас завжди порожній… Яко птахи небесні (Перв., Дикий мед, 1963, 390).
Словник української мови (СУМ-11)