яко
Я́КО, спол., заст.
Як (див. як³).
Розлилася кров гаряча, Яко вода по землі (П. Чубинський);
Він завжди був певним, що заслуги його, яко патріота, не загинуть марно (М. Коцюбинський);
Галя в майстерні, мама не виходить, я лежу, а холодильник у нас завжди порожній... Яко птахи небесні (Л. Первомайський);
Біжи, яко мога; щоб там ні кричало, – не оглянься (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)