ярига
ЯРИ́ГА, м, ч.
1. Представник деяких груп найбіднішого населення Російської держави XVI-XVII ст.
2. У Російській державі XVI-XVII ст.— нижчий служитель у приказах, який виконував поліцейські функції.
3. розм., заст. П’яниця, гультяй, безпутна людина.
Словник української мови (СУМ-11)