ярижка

ЯРИ́ЖКА¹, и, ч., заст. Ярига.

— Чи одняли б були землю в мене, якби я мав гроші?.. Підсипав би яризці [ярижці] п’ятдесят карбованців, як отой волоцюга… «Не займай моєї землі!..».. І не заняв [зайняв] би… (Мирний, II, 1954, 209);

Ярижка наче прикипів очима до пиріжків… Саня помітила, поклала кілька на тарілку, поставила на стіл.— Їж, чоловіче добрий (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 120).

ЯРИ́ЖКА², и, ж., лінгв. іст. Правопис, запропонований у 1876 р. для українських видань, за яким буква ы (єри) вживалася на позначення звука и, а буква и — звука і.

Значення в інших словниках

1. ярижка — див. ледачий; п'яниця  Словник синонімів Вусика
2. ярижка — ЯРИ́ЖКА¹, и, ч., заст. Ярига (у 2 знач.). – Чи одняли б були землю в мене, якби я мав гроші?.. Підсипав би яризці [ярижці] п'ятдесят карбованців, як отой волоцюга... “Не займай моєї землі!..”.. І не заняв [зайняв] би...  Словник української мови у 20 томах
3. ярижка — яри́жка 1 іменник чоловічого роду, істота служитель в Московській Русі XVI-XVII ст. іст. яри́жка 2 іменник жіночого роду правопис іст.  Орфографічний словник української мови
4. ярижка — I -и, ч., заст. Ярига. II -и, ж., лінгв., іст. Правопис, запропонований у 1876 р. для українських видань, за яким буква ы (єри) вживалася на позначення звука и, а буква и – звука і.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ярижка — ГУЛЬВІ́СА розм. (той, хто любить гуляти, живе легковажно), ГУЛЯ́КА розм., БА́ЙДА розм., ЯРИ́ГА розм., заст., ЯРИ́ЖКА розм., заст., ЯРИ́ЖНИК розм., заст., ГУЛЬТЯ́Й зневажл., ГОЛЬТІПА́КА (ГУЛЬТІПА́КА) зневажл., ГАЛГА́Н діал.  Словник синонімів української мови