ясночолий

ЯСНОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має світле, ясне чоло.

Сидять за столом ясночолі сини, На грудях — медалі у них, ордени (Нех., Під.. зорею, 1950, 137);

Вона стояла перед ним, струнка, ясночола (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 55);

*Образно. Проходять веселкою дні ясночолі, лунають пісні серед нив (Сос., Солов. далі, 1957, 32);

Красуйся нині, ясночолий Київ, в усій своїй нев’янучій красі! (Тер., Серце.., 1962, 59).

Значення в інших словниках

1. ясночолий — ЯСНОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має світле, ясне чоло. Сидять за столом ясночолі сини, На грудях – медалі у них, ордени (І. Нехода); Вона стояла перед ним, струнка, ясночола (А. Хижняк); * Образно. Проходять веселкою дні ясночолі, лунають пісні серед нив (В.  Словник української мови у 20 томах
2. ясночолий — ясночо́лий прикметник поет.  Орфографічний словник української мови
3. ясночолий — -а, -е, поет. Який має світле, ясне чоло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ясночолий — ЯСНОЧО́ЛИЙ поет. (який має ясне чоло), СВІТЛОЧО́ЛИЙ. Там мій Олег, курсант артшколи,.. стрункий, спокійний, ясночолий (В. Сосюра); Світлочолий юнак.  Словник синонімів української мови