ясночолий

ясночо́лий

-а, -е, поет.

Який має світле, ясне чоло.

Значення в інших словниках

1. ясночолий — ЯСНОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має світле, ясне чоло. Сидять за столом ясночолі сини, На грудях – медалі у них, ордени (І. Нехода); Вона стояла перед ним, струнка, ясночола (А. Хижняк); * Образно. Проходять веселкою дні ясночолі, лунають пісні серед нив (В.  Словник української мови у 20 томах
2. ясночолий — ясночо́лий прикметник поет.  Орфографічний словник української мови
3. ясночолий — ЯСНОЧО́ЛИЙ поет. (який має ясне чоло), СВІТЛОЧО́ЛИЙ. Там мій Олег, курсант артшколи,.. стрункий, спокійний, ясночолий (В. Сосюра); Світлочолий юнак.  Словник синонімів української мови
4. ясночолий — ЯСНОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має світле, ясне чоло. Сидять за столом ясночолі сини, На грудях — медалі у них, ордени (Нех., Під.. зорею, 1950, 137); Вона стояла перед ним, струнка, ясночола (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 55); *Образно.  Словник української мови в 11 томах