ясночолий

ЯСНОЧО́ЛИЙ, а, е, поет.

Який має світле, ясне чоло.

Сидять за столом ясночолі сини, На грудях – медалі у них, ордени (І. Нехода);

Вона стояла перед ним, струнка, ясночола (А. Хижняк);

* Образно. Проходять веселкою дні ясночолі, лунають пісні серед нив (В. Сосюра);

Красуйся нині, ясночолий Київ, в усій своїй нев'янучій красі! (М. Терещенко);

І думать, і мріять здаля про обрії нашої долі.... Мовчать береги ясночолі, Мовчить ясночола земля (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. ясночолий — ясночо́лий прикметник поет.  Орфографічний словник української мови
2. ясночолий — -а, -е, поет. Який має світле, ясне чоло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ясночолий — ЯСНОЧО́ЛИЙ поет. (який має ясне чоло), СВІТЛОЧО́ЛИЙ. Там мій Олег, курсант артшколи,.. стрункий, спокійний, ясночолий (В. Сосюра); Світлочолий юнак.  Словник синонімів української мови
4. ясночолий — ЯСНОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Який має світле, ясне чоло. Сидять за столом ясночолі сини, На грудях — медалі у них, ордени (Нех., Під.. зорею, 1950, 137); Вона стояла перед ним, струнка, ясночола (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 55); *Образно.  Словник української мови в 11 томах