ясувати

ЯСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст., поет. Пояснювати, тлумачити що-небудь.

Артист, а не актор, Не шкодував ти фарб розкішної палітри, І навіть гультяїв змовкав бездумний хор, Коли ти ясував закон метафор хитрий (Рильський, Поеми, 1957, 250);

// Розповідати про що-небудь.

Пан Купа-Стародупський прийшов до начальника.., щоб ясувати йому, як він, полковий обозний, усіх сил докладає до святого діла перемоги (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 253);

// Свідчити про щось.

Про се краще всього ясують Ваші талановиті праці (Мирний, V, 1955, 416);

// Характеризувати, підкреслювати що-небудь.

[Неофіт-раб:] Все ваше милосердя, наче латка на ветоші [лахмітті] злиденного життя, і тільки гірше злидні ті ясує (Л. Укр., II, 1951, 237).

Значення в інших словниках

1. ясувати — див. З'ЯСОВУВАТИ, ПОЯСНЮВАТИ, СВІДЧИТИ, ВИКЛАДАТИ, ХАРАКТЕРИЗУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
2. ясувати — ЯСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., поет. Пояснювати, тлумачити що-небудь, з'ясовувати. Артист, а не актор, Не шкодував ти фарб розкішної палітри, І навіть гультяїв змовкав бездумний хор, Коли ти ясував закон метафор хитрий (М.  Словник української мови у 20 томах
3. ясувати — ясува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
4. ясувати — -ую, -уєш, недок., заст., поет. Пояснювати, тлумачити що-небудь. || Розповідати про що-небудь. || Свідчити про щось. || Характеризувати, підкреслювати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ясувати — ПОЯ́СНЮВАТИ що (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ'Я́СНЮВАТИ (РОЗ'ЯСНЯ́ТИ), ТРАКТУВА́ТИ перев. книжн., ПОЯСНЯ́ТИ заст.; З'ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИ розм., ОБ'ЯСНЯТИ заст.  Словник синонімів української мови