ящірчин

Я́ЩІРЧИН, а, е. Прикм. до я́щірка; належний ящірці.

Війт сіпнув патичком, вихопив його з ящірчиної пащечки й підніс його вгору, щоби виконати над звірятком громадський присуд смерті (Март., Тв., 1954, 294).

Значення в інших словниках

1. ящірчин — -а, -е. Прикм. до ящірка. || Належний ящірці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ящірчин — Я́ЩІРЧИН, а, е. Прикм. до я́щірка; належний ящірці. Війт сіпнув патичком, вихопив його з ящірчиної пащечки й підніс його вгору, щоби виконати над звірятком громадський присуд смерті (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
3. ящірчин — я́щірчин прикметник  Орфографічний словник української мови
4. ящірчин — Я́щірчин, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ящірчин — Я́щірчин, -на, -не Принадлежащій, свойственный ящерицѣ. Желех.  Словник української мови Грінченка