ящірчин
Я́ЩІРЧИН, а, е. Прикм. до я́щірка; належний ящірці.
Війт сіпнув патичком, вихопив його з ящірчиної пащечки й підніс його вгору, щоби виконати над звірятком громадський присуд смерті (Март., Тв., 1954, 294).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ящірчин — -а, -е. Прикм. до ящірка. || Належний ящірці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ящірчин — Я́ЩІРЧИН, а, е. Прикм. до я́щірка; належний ящірці. Війт сіпнув патичком, вихопив його з ящірчиної пащечки й підніс його вгору, щоби виконати над звірятком громадський присуд смерті (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
- ящірчин — я́щірчин прикметник Орфографічний словник української мови
- ящірчин — Я́щірчин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ящірчин — Я́щірчин, -на, -не Принадлежащій, свойственный ящерицѣ. Желех. Словник української мови Грінченка