ящірчин

я́щірчин

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ящірчин — -а, -е. Прикм. до ящірка. || Належний ящірці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ящірчин — Я́ЩІРЧИН, а, е. Прикм. до я́щірка; належний ящірці. Війт сіпнув патичком, вихопив його з ящірчиної пащечки й підніс його вгору, щоби виконати над звірятком громадський присуд смерті (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  3. ящірчин — Я́щірчин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ящірчин — Я́ЩІРЧИН, а, е. Прикм. до я́щірка; належний ящірці. Війт сіпнув патичком, вихопив його з ящірчиної пащечки й підніс його вгору, щоби виконати над звірятком громадський присуд смерті (Март., Тв., 1954, 294). Словник української мови в 11 томах
  5. ящірчин — Я́щірчин, -на, -не Принадлежащій, свойственный ящерицѣ. Желех. Словник української мови Грінченка