ящірчин

я́щірчин

-а, -е.

Прикм. до ящірка.

|| Належний ящірці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ящірчин — Я́ЩІРЧИН, а, е. Прикм. до я́щірка; належний ящірці. Війт сіпнув патичком, вихопив його з ящірчиної пащечки й підніс його вгору, щоби виконати над звірятком громадський присуд смерті (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  2. ящірчин — я́щірчин прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ящірчин — Я́щірчин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ящірчин — Я́ЩІРЧИН, а, е. Прикм. до я́щірка; належний ящірці. Війт сіпнув патичком, вихопив його з ящірчиної пащечки й підніс його вгору, щоби виконати над звірятком громадський присуд смерті (Март., Тв., 1954, 294). Словник української мови в 11 томах
  5. ящірчин — Я́щірчин, -на, -не Принадлежащій, свойственный ящерицѣ. Желех. Словник української мови Грінченка