єдиновладдя

ЄДИНОВЛА́ДДЯ, я, с. Зосередження влади в одних руках; повнота, необмеженість чиєї-небудь влади.

Свідомі робітники за єдиновладдя Рад. роб., наймит., сел. і солд. депутатів, — за єдиновладдя, підготовлене проясненням пролетарської свідомості.. (Ленін, 24, 1950, 21).

Значення в інших словниках

1. єдиновладдя — [йеидBноyлад':а] -д':а  Орфоепічний словник української мови
2. єдиновладдя — єдиновла́ддя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. єдиновладдя — -я, с. Зосередження влади в одних руках; повнота, необмеженість чиєї-небудь влади.  Великий тлумачний словник сучасної мови