єдиновладний
ЄДИНОВЛА́ДНИЙ, а, е. Який у своїх руках безроздільно зосереджує всю владу.
Він не любив виставляти себе єдиновладним (Баш, Надія, 1950, 46).
Словник української мови (СУМ-11)ЄДИНОВЛА́ДНИЙ, а, е. Який у своїх руках безроздільно зосереджує всю владу.
Він не любив виставляти себе єдиновладним (Баш, Надія, 1950, 46).
Словник української мови (СУМ-11)