єдиновірний
ЄДИНОВІ́РНИЙ, а, е. Який має однакову з ким-небудь віру, релігію.
Тяжіння до возз’єднання [України] з єдиновірною Росією жило давно і в народі, і серед інтелігенції (Довж., III, 1960, 80).
Словник української мови (СУМ-11)ЄДИНОВІ́РНИЙ, а, е. Який має однакову з ким-небудь віру, релігію.
Тяжіння до возз’єднання [України] з єдиновірною Росією жило давно і в народі, і серед інтелігенції (Довж., III, 1960, 80).
Словник української мови (СУМ-11)