єлейний
ЄЛЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. рідко. Прикм. до єле́й 1.
Єлейний податок.
2. перен. Який виражає нещирість, удавану благочестивість, лагідність.
З якою насолодою він зараз кинув би просто в очі осоружній бабі Анастасії ці гроші, щоб тільки не бачити пісного її обличчя, щоб не чути її єлейного голосу (Собко, Звич. життя, 1957, 44);
Підпирався цей світ панською сваволею, канчуками поміщицьких посіпак та єлейними молитвами про спасіння душ пастирів духовних (Слово про Кобзаря, 1961, 16).
Словник української мови (СУМ-11)