Словник української мови в 11 томах

іволга

І́ВОЛГА, и, ж. Те саме, що ви́вільга.

Жовтобрюха іволга перегукується з одудом (Мирний, IV, 1955, 315);

Жовта з чорними плямами іволга кричить, мов кішка (Коп., Як вони.., 1961, 41).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. Іволга — (птах) вивільга  Словник чужослів Павло Штепа
  2. іволга — -и, ж. Те саме, що вивільга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іволга — і́волга іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  4. іволга — Співочий птах, заселяє хвойні ліси Європи та Пд.-Зх. Азії; довж. бл. 23 см; в Україні перелітні, охороняються.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. іволга — І́ВОЛГА, ВИ́ВІЛЬГА діал., ЖОВНА́ діал. В лісі горлиці туркочуть, Іволги свистять в гаю (С. Воскрекасенко); Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (О. Донченко); Де-де дятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця (А. Свидницький)  Словник синонімів української мови
  6. іволга — І́волга, -ги, -зі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)