ігумен
ІГУ́МЕН, а, чол. У православній церкві — управитель чоловічого монастиря.
Він вів розмову тоном смиренного, покірливого й тихого послушника, що розмовляє з своїм ігуменом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 369);
Старій чомусь дуже хотілось глянути на келію, де живе ігумен монастиря (Олесь Донченко, III, 1956, 146).
Словник української мови (СУМ-11)