ідеальний
ІДЕА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який існує в свідомості, уяві; абстрактний, уявний; протилежне дійсний.
Ідеальний світ;
// у знач. ім. ідеальне, ного, сер.
Ой гори, гори! Яка в вас краса! ..Дивишся на вас і сам незчуєшся, як душею піднімаєшся в сферу ідеального (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398).
2. Який відповідає поняттю про ідеал (у 2 знач.): вимріяний, неземний.
Зовсім мужик не такий ідеальний, яким його малюють теперішні паничі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 462);
В її мріях перекинувся він у якогось ідеального мужчину, наймудрішого й найліпшого (Лесь Мартович, Тв., 1954, 356);
Ідеальне кохання.
3. Досконалий, відмінний, чудовий.
Цілий день гуляю і через те маю ідеальний шлунок, так наче ніколи не слабував (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 335);
Панночка була.. гарна, ідеальної вроди (Леся Українка, III, 1952, 744);
Молодь виявила ідеальну дисциплінованість (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 149).
Словник української мови (СУМ-11)