Словник української мови в 11 томах

ідоловірець

ІДОЛОВІ́РЕЦЬ, рця, ч., рел. Той, хто вірить в ідолів (у 1 знач.); поганин, язичник.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ідоловірець — ідолові́рець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ідоловірець — -рця, ч., рел. Той, хто вірить в ідолів (у 1 знач.); поганин, язичник.  Великий тлумачний словник сучасної мови