Словник української мови в 11 томах

ізобара

ІЗОБА́РА, и, ж.

1. метеор. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковим атмосферним тиском.

В метеорології користуються сітками «ізотерм» і «ізобар» («ліній однакових температур» і «ліній однакових тисків») (Курс мат. анал., II, 1956, 27).

2. фіз. Лінія, якою графічно зображують залежність між фізичними величинами при сталому тиску.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ізобара — ізоба́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ізобара — -и, ж. 1》 метеор. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковим атмосферним тиском. 2》 фіз. Лінія, якою графічно зображують залежність між фізичними величинами за сталого тиску.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ізобара — Лінія на карті погоди чи кліматичній карті, що з'єднує точки з однаковими значеннями атмосферного тиску, виміряного за певний час (добу, місяць, рік).  Універсальний словник-енциклопедія