ізобаричний

ІЗОБАРИ́ЧНИЙ, а, е, спец. Прикм. до ізоба́ра.

Ізобари є сліди перетину ізобаричних поверхонь (поверхонь з однаковим тиском) з поверхнею Землі (Курс заг. геол., 1947, 28).

Значення в інших словниках

1. ізобаричний — ізобари́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ізобаричний — -а, -е, спец. Прикм. до ізобара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ізобаричний — ізобари́чний, ізоба́рний той, що стосується ізобари; ¤ і. процес – зміна стану фізичної системи за сталого тиску.  Словник іншомовних слів Мельничука