іменований

ІМЕНО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. теп. ч. до іменува́ти.

∆ Імено́ване число́, мат.— ціле число разом із зазначенням найменування тих одиниць, з яких воно складається.

5 олівців, 3 метри, 37 грамів — іменовані числа (Арифм., 1956, 80).

Значення в інших словниках

1. іменований — імено́ваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. іменований — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. теп. ч. до іменувати. Іменоване число.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. іменований — Імено́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)