іменувати
ІМЕНУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що називати 1.
Вельмишановний добродію пане Олексо! ..Вибачте, що так коротко Вас іменую (Панас Мирний, V, 1955, 429);
Між ними [козаками] нібито є навіть біглі кріпаки з Курщини, які самовільно іменують себе козаками (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 194).
Словник української мови (СУМ-11)