іменуватися

ІМЕНУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися.

Так і лишилося обом нам невтямки, Як називалась ти, як я іменувалася (Максим Рильський, II, 1946, 190);

Тисячі трудівників виборюють у змаганні почесне право іменуватися ударниками комуністичної праці (Радянська Україна, 11.V 1959, 2).

Значення в інших словниках

1. іменуватися — іменува́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. іменуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. іменуватися — НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім'я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯ книжн.; ПРОЗИВА́ТИСЯ розм., УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ) розм. рідше (мати, носити те чи інше ім'я, назву). — Док.  Словник синонімів української мови
4. іменуватися — Іменуватися, -нуюся, -єшся гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою. Стор. II. 102.  Словник української мови Грінченка