іменуватися
ІМЕНУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися.
Так і лишилося обом нам невтямки, Як називалась ти, як я іменувалася (Максим Рильський, II, 1946, 190);
Тисячі трудівників виборюють у змаганні почесне право іменуватися ударниками комуністичної праці (Радянська Україна, 11.V 1959, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іменуватися — іменува́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- іменуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іменуватися — НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім'я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯ книжн.; ПРОЗИВА́ТИСЯ розм., УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ) розм. рідше (мати, носити те чи інше ім'я, назву). — Док. Словник синонімів української мови
- іменуватися — Іменуватися, -нуюся, -єшся гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою. Стор. II. 102. Словник української мови Грінченка