1. Словник української мови Грінченка

іменуватися

Іменуватися, -нуюся, -єшся

гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою. Стор. II. 102.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іменуватися — іменува́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. іменуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іменуватися — НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім'я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯ книжн.; ПРОЗИВА́ТИСЯ розм., УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ) розм. рідше (мати, носити те чи інше ім'я, назву). — Док. Словник синонімів української мови
  4. іменуватися — ІМЕНУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися. Так і лишилося обом нам невтямки, Як називалась ти, як я іменувалася (Максим Рильський, II, 1946, 190)... Словник української мови в 11 томах