1. Словник синонімів української мови

іменуватися

НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім'я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯ книжн.; ПРОЗИВА́ТИСЯ розм., УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ) розм. рідше (мати, носити те чи інше ім'я, назву). — Док.: назва́тися, прозва́тися. — Що ж воно таке? — Термометром називається, — каже (М. Коцюбинський); Поволі відчайдушна степова вольниця виросла в могутню військово-господарську громаду, що.. назвалася Січчю Запорозькою (С. Добровольський); Він нам хотів про все те розказати, але у нас те все ніяк не зветься — казав "чужий", нема в нас слів таких (Леся Українка); — Та нам однаково, хто ви та як прозиваєтесь (Л. Яновська); — А як же тепер ваш хутір чи селище прозивається? І досі "Америкою"? — запитав Яремчук (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іменуватися — іменува́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. іменуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іменуватися — ІМЕНУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко. Те саме, що називатися. Так і лишилося обом нам невтямки, Як називалась ти, як я іменувалася (Максим Рильський, II, 1946, 190)... Словник української мови в 11 томах
  4. іменуватися — Іменуватися, -нуюся, -єшся гл. Именоваться. Нехай ваші хуторі іменуються слободою Михайлівкою. Стор. II. 102. Словник української мови Грінченка