імовірність
ІМОВІ́РНІСТЬ (ЙМОВІ́РНІСТЬ), ності, жін.
1. Абстр. ім. до імовірний 1.
Якщо перисті хмари з’являються після полудня або ввечері на західній стороні неба, то є велика імовірність утворення хмарного покриву і настання поганої погоди (Народні прикмети і завбачення погоди, 1956, 118);
Імовірність гіпотези вченого про існування в космосі своєрідного велетенського лазера підтверджують експерименти московських фізиків (Вечірній Київ, 10.XII 1966, 4).
▲ Теорія імовірності — розділ математики, що вивчає закономірності, які випливають із великої кількості випадкових явищ, процесів.
Багато хто, мабуть, знає, що таке регулярні процеси.. Але є ще процеси і явища нерегулярні, випадкові. Їх закономірності нам невідомі. А знати їх необхідно.. І тут на допомогу приходить теорія імовірності (Наука і життя, 8, 1963, 6).
2. заст. Довірливість.
[Пан Стась:] Але бідні люди гірко одплатилися за свою імовірність (Степан Васильченко, III, 1960, 216).
Словник української мови (СУМ-11)