інвалід
ІНВАЛІ́Д, а, ч. Людина, що частково або повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості.
На передок забрався старий безногий інвалід і раз по раз оглядався.., чи не час уже поганяти коней (Мирний, І, 1954, 46);
Герої війни, інваліди поверталися зі Сходу в свої відвойовані села (Довж., І, 1958, 346);
*Образно. Невже і душею він теж інвалід? (Перв., II, 1958, 348).
Словник української мови (СУМ-11)