інвалід —
Особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою або уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності І. та викликає потребу в соціальній допомозі і захисті.
Словник із соціальної роботи
інвалід —
[інвал’ід] -да, м. (на) -дов'і/-д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови
інвалід —
Немічник, несиляк, див. чахлий
Словник чужослів Павло Штепа
інвалід —
інвалі́д іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
інвалід —
-а, ч. Людина, яка (назавжди або на тривалий час) частково чи повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інвалід —
ІНВАЛІ́Д, а, ч. Людина, що частково або повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості. На передок забрався старий безногий інвалід і раз по раз оглядався..
Словник української мови в 11 томах