інвалід

Значення в інших словниках

1. інвалід — Особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою або уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності І. та викликає потребу в соціальній допомозі і захисті. Словник із соціальної роботи
2. інвалід — [інвал’ід] -да, м. (на) -дов'і/-д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
3. інвалід — Немічник, несиляк, див. чахлий Словник чужослів Павло Штепа
4. інвалід — інвалі́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
5. інвалід — -а, ч. Людина, яка (назавжди або на тривалий час) частково чи повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. інвалід — Інвалі́д, -да; -лі́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. інвалід — ІНВАЛІ́Д, а, ч. Людина, що частково або повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості. На передок забрався старий безногий інвалід і раз по раз оглядався.. Словник української мови в 11 томах