1. Словник із соціальної роботи

інвалід

Особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою або уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності І. та викликає потребу в соціальній допомозі і захисті. У соціальній роботі більш коректним вважається термін “людина з обмеженими можливостями” (фізичними або психічними).

англ. disabled / handicapped; нім. Invalide m -(e)s, -n; угор. mozgássérült / rokhant / nyomorék; рос. инвалид.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інвалід — КАЛІКА, як ім. непрацездатний. Словник синонімів Караванського
  2. інвалід — [інвал’ід] -да, м. (на) -дов'і/-д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  3. інвалід — Немічник, несиляк, див. чахлий Словник чужослів Павло Штепа
  4. інвалід — інвалі́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. інвалід — -а, ч. Людина, яка (назавжди або на тривалий час) частково чи повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інвалід — Інвалі́д, -да; -лі́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. інвалід — ІНВАЛІ́Д, а, ч. Людина, що частково або повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості. На передок забрався старий безногий інвалід і раз по раз оглядався.. Словник української мови в 11 томах