інверсія
ІНВЕ́РСІЯ, ї, ж., лінгв., літ. Зміна звичайного порядку слів у реченні для виділення смислової значущості тих чи інших його членів або для надання фразі особливого стилістичного забарвлення.
Серед синтаксично-стилістичних засобів виразності речення «Вершників» слід відзначити насамперед широко вживану інверсію (Мова і стиль «Вершників», 1955, 61);
До інверсії Манжура часто вдається тоді, коли хоче наголосити на якомусь об’єкті і привернути увагу читача (Рад. літ-во, 7, 1965, 39).
Словник української мови (СУМ-11)