інверсія

ІНВЕ́РСІЯ, ї, ж., лінгв., літ. Зміна звичайного порядку слів у реченні для виділення смислової значущості тих чи інших його членів або для надання фразі особливого стилістичного забарвлення.

Серед синтаксично-стилістичних засобів виразності речення «Вершників» слід відзначити насамперед широко вживану інверсію (Мова і стиль «Вершників», 1955, 61);

До інверсії Манжура часто вдається тоді, коли хоче наголосити на якомусь об’єкті і привернути увагу читача (Рад. літ-во, 7, 1965, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

інверсія — (від лат. inversio — перестановка) стилістична фігура, яка створюєтся зворотним порядком слів у реченні, щоб підкреслити значення інверсованих одиниць і посилити виразність мовлення. Словник стилістичних термінів
інверсія — Инверсия — inversion — Inversion — перевертання, зміна напрямку. Гірничий енциклопедичний словник
інверсія — Перестанова, розклад Словник чужослів Павло Штепа
інверсія — (від лат. inversio — перестановка) — видозмінене повторення теми або мотиву з протилежним напрямком інтервалів — див. Протирух. Словник-довідник музичних термінів
інверсія — інве́рсія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
інверсія — • інверсія (від лат. inversio — перевертання, перестановка) - порушення прямого порядку слів у реченні з метою емоційно-смислового увиразнення викладу. Як худож. прийом І. Українська літературна енциклопедія
інверсія — -ї, ж. 1》 Перевертання, поворот, переворот, виворіт. || Зміна нормального положення елементів, розташування їх у зворотному порядку. || мат. Порушення нормального порядку двох елементів у перестановці. 2》 лінгв., літ. Великий тлумачний словник сучасної мови
інверсія — інве́рсія (від лат. inversio – перегортання, перестановка) 1. Зміна звичайного (нормального) порядку слів у реченні з метою виділення тих чи інших його членів; порушення звичайного порядку слів, зумовлене логічними, стилістичними або ритмічними вимогами. Словник іншомовних слів Мельничука