інверсія
інве́рсія
-ї, ж.
1》 Перевертання, поворот, переворот, виворіт.
|| Зміна нормального положення елементів, розташування їх у зворотному порядку.
|| мат. Порушення нормального порядку двох елементів у перестановці.
2》 лінгв., літ. Зміна звичайного порядку слів у реченні для виділення змістової значущості тих чи інших його членів або для надання фразі особливого стилістичного забарвлення.
3》 псих. Переорієнтація мотивів, потреб особистості.
Інверсії сновидінь — процес та наслідок перестановки елементів сновидінь та їх змістів.
Статева інверсія — порушення статевої поведінки особини.
4》 хім. Розщеплення складних цукрів на прості під дією кислот.
5》 Підвищення температури повітря замість звичайного її зниження в шарі атмосфери.
6》 Те саме, що Інверсійний слід.
Значення в інших словниках
- інверсія — (від лат. inversio — перестановка) стилістична фігура, яка створюєтся зворотним порядком слів у реченні, щоб підкреслити значення інверсованих одиниць і посилити виразність мовлення. Словник стилістичних термінів
- інверсія — Инверсия — inversion — Inversion — перевертання, зміна напрямку. Гірничий енциклопедичний словник
- інверсія — Перестанова, розклад Словник чужослів Павло Штепа
- інверсія — (від лат. inversio — перестановка) — видозмінене повторення теми або мотиву з протилежним напрямком інтервалів — див. Протирух. Словник-довідник музичних термінів
- інверсія — інве́рсія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інверсія — • інверсія (від лат. inversio — перевертання, перестановка) - порушення прямого порядку слів у реченні з метою емоційно-смислового увиразнення викладу. Як худож. прийом І. Українська літературна енциклопедія
- інверсія — інве́рсія (від лат. inversio – перегортання, перестановка) 1. Зміна звичайного (нормального) порядку слів у реченні з метою виділення тих чи інших його членів; порушення звичайного порядку слів, зумовлене логічними, стилістичними або ритмічними вимогами. Словник іншомовних слів Мельничука
- інверсія — ІНВЕ́РСІЯ, ї, ж., лінгв., літ. Зміна звичайного порядку слів у реченні для виділення смислової значущості тих чи інших його членів або для надання фразі особливого стилістичного забарвлення. Словник української мови в 11 томах