індивідуалізований

ІНДИВІДУАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до індивідуалізува́ти.

Мова кожного персонажа [повісті «Борислав сміється»] глибоко індивідуалізована, типова (Укр. літ., 9, 1957, 136).

2. у знач. прикм. Наділений індивідуальними ознаками, рисами.

Вірш Бехера [«Смерть комісара»] .. свідчить про зрослу майстерність поета, його вміння створити живий, індивідуалізований образ нової людини (Рад. літ-во, 6, 1957, 108).

Значення в інших словниках

1. індивідуалізований — індивідуалізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. індивідуалізований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до індивідуалізувати. 2》 у знач. прикм. Наділений індивідуальними ознаками, рисами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. індивідуалізований — Індивідуалізо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)