індивідуалізований

індивідуалізо́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до індивідуалізувати.

2》 у знач. прикм. Наділений індивідуальними ознаками, рисами.

Значення в інших словниках

1. індивідуалізований — індивідуалізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. індивідуалізований — Індивідуалізо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. індивідуалізований — ІНДИВІДУАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до індивідуалізува́ти. Мова кожного персонажа [повісті «Борислав сміється»] глибоко індивідуалізована, типова (Укр. літ., 9, 1957, 136). 2. у знач. прикм. Наділений індивідуальними ознаками, рисами.  Словник української мови в 11 томах