1. Великий тлумачний словник сучасної мови

індивідуалізований

індивідуалізо́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до індивідуалізувати.

2》 у знач. прикм. Наділений індивідуальними ознаками, рисами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індивідуалізований — індивідуалізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. індивідуалізований — Індивідуалізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. індивідуалізований — ІНДИВІДУАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до індивідуалізува́ти. Мова кожного персонажа [повісті «Борислав сміється»] глибоко індивідуалізована, типова (Укр. літ., 9, 1957, 136). 2. у знач. прикм. Наділений індивідуальними ознаками, рисами. Словник української мови в 11 томах