1. Орфографічний словник української мови

індивідуалізований

індивідуалізо́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індивідуалізований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до індивідуалізувати. 2》 у знач. прикм. Наділений індивідуальними ознаками, рисами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. індивідуалізований — Індивідуалізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. індивідуалізований — ІНДИВІДУАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до індивідуалізува́ти. Мова кожного персонажа [повісті «Борислав сміється»] глибоко індивідуалізована, типова (Укр. літ., 9, 1957, 136). 2. у знач. прикм. Наділений індивідуальними ознаками, рисами. Словник української мови в 11 томах